Home

Advertisement

дорога

  • Dec. 3rd, 2009 at 6:55 PM
spring


тема доріг мене приваблювала завжди, можливо через те що ми крокуємо по одній з них...
дорогою розміром в життя...


маленькі, великі, серпантині, прямі, горбисті, асфальтовані, пересічні... автостради, шосейні, гірські, повітряні... дороги... дороги...

можливо захоплення в тому що будь-яка з них приводить кудись... кудись де є щось... чи хтось...
туди де можна відпочити,
туди де можна побачити щось нове і безкрає...
туди де можна пригорнутись і мовчати... мовчати слухаючи стукіт серця...

дорога... дорога... у кожного своя... ніким не пройдена...

а просто так...

  • Nov. 17th, 2009 at 9:45 PM
spring
а чому б і ні, хто казав що в ЖЖ потрібно писати щось причудливе і обовязково з логікою...

хай буде цей пост, просто для того щоб квадратик в цьому місяці підсвічувався на циферці 17...

о-о-о а за одне і з Днем студента можна ВСІХ привітати,
в душі ми всі хочемо як найдовше залишитись в цьому безтурботному віці...
особисто я навіть вчитись старанно зараз згідна...
а-а-а поступіть мене до гінстітута-а-а-а

чмоки в щоки:-)))))

Сліпота

  • Oct. 6th, 2009 at 12:45 PM
girls
Якщо сліпого в мить зробити зрячим, йому буде боляче???!!!!


 

В. Гюго

  • Sep. 24th, 2009 at 5:49 PM
spring
- "...якобы чистая вода, похожа на мнимых друзей. Сверху теплая, а на дне - холодная".


(В. Гюго "Человек, который смеется")

Сашульці три-и-и-и

  • Sep. 22nd, 2009 at 5:51 PM
spring
19 вересня середущому похресничку
Ся Андрійовичу
виповнилось
там тадам-м-м
-
ТРИ
рочки

І іменинник гордо розспівував пісеньку "Капитан, капитан, улыбнитесь!"

Сивулі

  • Sep. 10th, 2009 at 5:27 PM
spring
Мала і велика Сивулі

День Незалежності...
Надвірнянський район краєвидами з вікна...
Багато при багато дороги в одноденній мандрівці, стежинок, гуцульський розповідей і дитячих прибільшувань, зеленого моху, мін, афенів, ожини, гогенів, квіточок, полянок, маркування, зустрічей з мандрівниками і сивих від туману вершин Сивуль...
Знайомство з Горганами...
Хочу щеее....
Побродити тими причудливенькими, пластатими в крапинку камінчиками і милуватись неосяжною красою Карпат...

 
Гор-и-и-и-и-и це посмішка під хмарами))))

фільмове...

  • Aug. 27th, 2009 at 3:22 PM
spring
"Якщо одним оком постійно дивитись в минуле, а іншим у майбутнє - недалеко до косоокості.
Тож краще двома дивитись в теперішнє" (с)

невидиме...

  • Aug. 19th, 2009 at 1:09 PM
spring
Дивлячись на людину, ми розрізняємо її зовнішність, стиль, риси обличчя, тіло...
Торкаючись до людини, ми відчуваємо її тепло, шкіру...
Принюхавшись ми відчуваємо її запах...

А чим можна відчути її душу? щирість? любов?
Тай чи існує те що хочеться відчути?

Чому однієї миті достатньо щоб перекреслити роки?

Чому одні вважають що читають між думками, а інші трепетно чекають... і чекаючи теж думають що щось там читають...


Щоб взяти потрібно дати...

Мізунська Zвигода

  • Jul. 23rd, 2009 at 5:23 PM
spring
Останнім часом стало модно організовувати фестивалі. І кожна область, як і поважаюча себе модниця, поспішає не відставати від установлених канонів.
Неважливо якого напрямку і величини буде фестиваль, головне щоб відбувся. Щоб привабив натовп, спонсорів і меценатів, і на наступний рік заробив почесне звання "щорічного".
Фестиваль екстремальної та молодіжної культури «Мізунська Zвигода» проводився на Долинщині в п’яте, моєю метою аж ніяк не є його критика, так як я стала свідком подій всього-то одного недільного дня (фестиваль триденний), але навіяти чимало думок ця невеличка подорож вспіла.
В тих краях мені доводилось бувати тільки пару раз, і то проїздом, тому їдучи в машині крутила головою в різні сторони намагаючись не пропустити жодної примітненької церквочки, чи колибки (останніх до речі, чимало, досить колоритних).
Село Старий і Новий Мізунь на початку вразило вуличкою з однаковісінькими хатками, ну а що, українська натура тут передана на всі сто, в сусіда є і я хочу мати таке ж.
Краєвиди захоплюючі, гори що парують, річечка яка змійкою в’ється в підніжжі… і натовп, автівки, сувенірні імпровізовані базарчики, наметове містечко яке розтягнулось не на один кілометр, по дорозі вештались та щей хитаючись підлітки з початими пляшками спиртного і нариваючись на бійки до новоприїжджих і ще не вспівших адаптуватись… але хочеться вірити що це поодинокі випадки… дуже хочеться…
Велика сцена, з якої тільки під кінець дня почали долинати якісь бренькоти, але музичні забави передбачались на вечір, а в день «ЕКСТРІМ», адже саме цим словом і характеризувався даний фестиваль, метою якого було залучення молоді до активного відпочинку, екстремального спорту.
А екстремальним спортом тут виступав велоспорт. Уф і не пощастило хлопцям з погодою в той день. Гарненько викладені дощечки після дощу стали зовсім непридатними для трюків з нор-шору. Особисто в мене голова крутилась по тих доріжках ходити, не те що ще якби довелось їхати і викручувати руля в повітрі, с-т-р-а-ш-н-о!!!!
Зате крос-кантрі получився на славу, з дощем, калюжею на фініші, болотом від коліс до каски, спущеною аркою від «редбула», перемогами, рекордами і принциповими дівчатами.
Команди були з багатьох областей України, дуже сподобалась згуртованість команди з Ужгорода, молодці «один за всіх, і всі за одного».
Під час змагань чітко закріпилась в думці, що щоб на таке зважитись потрібно бути сміливцем ще тим, і явно з ясною головою, адже там працюють не тільки м'язи ніг і «крутизна» вєліка, розрахунок і обдуманість це крок до успіху.
А зіваки і люди, які їдуть щоб пригод знайти, і чужий намет стиряти, на рівному місті, на таких заходах завше будуть, і шкода що вони змазують загальне враження про дійство.

Ще цікаво, хто прибирає оті всі гори сміття, відновлює поламані дерева і виловлює пляшки з річок…
spring
мрія яка підпирає небо
Петрос.
Не знаю чому, але саме ця вершина для мене на протязі тривалого часу залишалась тільки мрією. Мрією для здійснення якої було стільки спроб. Всі стежки вели далеко навіть від її споглядання, і погодні умови наче зачаровані укутували завше туманом і дощами, відганяючи назад.
Але ж на те вона і мрії щоб до неї йти, чим довший шлях тим більше задоволення від підкорення.
Чотирьох денна мандрівка )
spring
а мрії таки збуваються
неподалік г. Смотрич

більше світлинок )
spring
як в мене вже повелося пишу з вееееличезним відривом від реальних подій...


"20 - а кто даст(с)" - під ось таким закликом ми всі гарненько 26 травня дули кульки, збирали ромашки, усмішки і цьомчики в наплічничок і з піснею привітаннячками чимчикували до Надєжди Ярославівни на обнімасики і обмивасики її шимпатишної дати Дня народження.

Гарнезним видався вечір, з рибкою, курочкою і добавочкою, з Надіними тостами в свій день, волейбольчиком, бадмінтончиком, страшилками про зміючок-виповзучок, насадженням вишневого саду, багаттям з паркетику і танцюльками під Брітні))))

Надюш, Ти наш мацьопкий світлячок з осяйною посмішкою, брівками доміком, гламурною брошкою (так, так без неї нікуди), мега енергійністю, гіпер активністю і, ой і і і... без Тебе ми б були інакші:****

Травичка

  • Jun. 3rd, 2009 at 3:12 PM
spring
А просто так...
Шматочок позитиву...
Кусінчик сонечка...
Багато вітру....
Ще більше холодіни...
Городик з травичкою і смородинкою....
Сила силенна квіточок...
Три величезних равлика з чотирьма вусиками в кожного....
І дорога додомцю...



Велодень - 2009

  • Jun. 1st, 2009 at 2:38 PM
spring

 
 
Було це дійство ще 24 травня 2009 року, і зібралось в нашому славному Франеку на його підтримку ОГО скільки учасників!!!
Проїхались, покрасувались, побачили давніх знайомих... навіть бібіка з мигалкою в переді їхала... тільки от на світофорчики всеодно приходилось ставати)))
Весела видалась прогулянка, по більше б таких заходів, молодь тягнулась би до активного відпочин
ку!!! А водії автівок бачили б що в нашому місті не тільки вони займають всі простори дороги!
Дорога, вітер, сонечко, кілометри і ну просто Божественна краса нашої області. Села, селища, містечка, поля... і яскраві ще такі свіжо-весняні барви...
Тільки вперед і до нового, незвіданого!!!

girls
14.05.2009 - театр
пишу з запізненням, але враження ще присутні...

це був четвер, день Волинського Академічного обласного Українського музично-драматичного театру ім.Т. Шевченка,
показували “Кармен”
(музика Ж.Бізе та Р. Щедріна в обробці Миколи Гнатюка, п'єса Петра Ластівки за новелою П. Меріме).

Минулого року теж на цей колектив мала можливість споглядати вони були як і цьогоріч з музичною виставою "Моя чарівна леді", після чого в ЖЖ познайомилась з пр. Хіггінсом, ой [info]zmicer І тепер я його впізнала, в зелененькому костюмчику)))

Насправді хотілось щось стільки всього написати, але театр є театр, там навіть світло запалює в душі іскорку надії, світлячок просвітлення, отож просто для спогадів залишу заміточку про цей день.

Оркестр дуж причарував, чи може через те що я люблю музику Бізе, чи ж від туги за класикою))))

театр, театр, театр!!!



Tags:

Холодно...

  • May. 22nd, 2009 at 12:56 PM
girls
Холодно... прохолодний вітер обіймає голову своїми крижаними руками і куйовдить волосся...
Від нього не сховатись, він повсюди... чатує за поворотом, на узбіччі, високо в гіллі ще не одягнених дерев... пилюкою на тротуарах засипає очі...
Від нього не втечеш...
Холодно... холодно аж боляче... боляче в пальці ніг, в закуйовджене волосся...
Поле з кульбабками...
Якщо довго довго їхати, з'являється відчуття що вітер роблять педалі, що невидимий налякався, або просто втомився дути... ілюзія...
Ілюзія відсутності... бажання...
а якщо голосно при голосно кричати, стане тепліше?!
холодно... ілюзія...

але ж чомуууууууууууууууууууу

Гоцульське весілля

  • May. 21st, 2009 at 10:41 PM
spring
Розлінувалась я на писанину...
буквочки вправо, думки вліво і порожній ЖуЖик, але ж хочеться залишити на пам'ять
спогад про Іннуськине і Юрка весілля)))

Ото ж, було то давно, запросили ще зимою і думалось гадалось чи їхати чи не їхати в славний град Рахів...
Часу багато і відповідно плани мінялись кожного тижня і в залежності від фази настрою і місячних затемнень:D
Делегація з Франківська мала бути невеличка: Наталя, Гуля, Віта. Так як дівчата ми веселі, то від березня вибирали обьори, кольори і звісно капці без каблуків))) за місяць до весілля нас стало більше, до нашої трійки примкнула дівчинка Зіна)))

9 травня, старенькі дідусі з орденами і ми з прасованими платтями в автобусі Івано-Франківськ-Мукачево.
Погодка була просто казкова, літня, сонячна, усміхнена (хто ж замовляв:D)
саме цікаве було те що дівчинка Зіна виявилась хлопчиком Зінатом, усміхнуло на довго)))
А далі все як одна мить, дорога, серпантин, розмови, духота, зелень, квітучі дерева, сонечко, хмарки, посмішки...
знайомство з молодим (а що і таке буває) по зеленості років сплутали його з дружбою, ну в кого не буває, перший дружба аж розцвів, підріс))) а ми мали ще один усміхунчик))) а далі гуляй душа))) розпис, вінчання, фотографування в заповіднику, а-а-а-а-а, але ж там красиво, чистенько і зелено, всякі рідкісні дерева з табличками біля кожного, можна було вивчати всю місцеву рослинність ну і WC з бзззз))))
Застілля, танці, гірко молодим, і смачнюще при смачнюще тісто (тортики по нашому, або ще пляцки), незрозуміла на початку скороговіркою мова, гоцулки, а-а-а-а вишиті сорочки і на закінчення гоцульський стрій молодих)))
Вміють там святкувати, до 8 ранку носили голубці, реберця, бульйончики і всяку смакоту...

Отак навіть не дрімаючи знову на маршрутку Мукачево-Івано-Франківськ, з ароматами "шанелі" від чуть тверезого дядіньки, з жартами "Зіночки" і хорошим настроєм, тим самим серпантинчиком але на більшій швидкості привезли нас додому)))

гарно було,
а молодята хай тішать один одного
і створюють довкола себе свято чим почастіше)))

2.05.2009 - Львівщина

  • May. 13th, 2009 at 11:54 AM
spring
Колективна вилазка, яка відкладалась ще від березня, замками Львівщини таки відбулась...
Ну що тут сказати, галопом по розвалинах замках якось не встиглось відчути всю ту минулоепохальну значимість і підтексти що таїли в собі старезні стіни...
В картинках все так весело виглядає, навіть помпезно... тай що казати в дитинстві зовсім не так сприймались ці хатинки, був захват, асоціації, емоції, фантазії, уявлялись графи і графині в розкішних шатах, гобелени на вікнах, вогонь в камінах, свічки в канделябрах, а як приїхалось, кудись та вся магія щезла... не скажу що за ці надцять років будівлі так суттєво поруйнувались, мабуть знялись рожеві окуляри і стало видно всю бідовість, прохудалі стіни, обвалини, тріщини, прогнилість і цвілість...
Нарікати, що нікому немає на те діла, не стану, і так це чути у всіх хто туди приїздить, але ж до потрібних вух воно мабуть не долітає...
Три замки, три личка Львівщини, побувати варто, щоб пам'ятати минуле, щоб бачити що може трапитись в майбутньому...
Ще так багато незвіданого і цікавого, але потрібно знаходити час, хоч деньочок, мандри реально збагачують життя!!!


"Императоры иллюзий"

  • Apr. 30th, 2009 at 3:22 PM
spring
- " Свободу нельзя дать. Я лишь научил тебя ее видеть"


-  "
Тем более. Вы помните, нас в детстве учили просить прощения?

- Нас еще учили не предавать друзей, родных и Империю.
- А если одно из предательств было неизбежным?
- Всегда есть компромисс, девочка.
Рашель встала. Подошла к нему, совсем близко. Приблизила губы и прошептала в самое ухо:
- Нет. Не всегда. И тогда надо выбирать тех, кто сможет простить.
"


- "Странно. Ты все-таки дал ответ. Каждый получает свое. Линия Грез не уводит в рай... если его нет для тебя. Не сможет стать Богом тот, кто еще не стал им. Ни быть Императором - даже в мечтах, если рожден быть вечным рядовым... вечным слугой."


The end...



(Лукьяненко Сергей "Императоры иллюзий" )

Велокрутіннячко...

  • Apr. 29th, 2009 at 1:47 PM
spring
Субота... ранковий вимотуючий пошук подарунків..
а-а-а-а три дня під ряд купувати презенти трьом різним особинкам то закруто для мене, утомляють мене ці "гуляння" по магазінах, а ще й коли не знаєш щомс би хтілось, рррр

Але опісля.... о... опісля був мій Гінтик, була дорога, було сонечко, було багато камінчиків і просто катання в своє задоволення...
Жужання збоку машин, вітерець (міг би і почекати собі десь обабіч, або бути хотя б теплішим) і звісно ж хороший настрій...

Маршрутик промалювався якось сам собою, щоб не дуже складно, не дуже далеко і щоб перевірити свої можливості на перший раз))) ех, за що я і обожнюю наш любий Франечок... до вибору до кольору куди очі дивляться всюди мило і головне недалеко до домівки...

А потім почався справжній крос-кантрі, ну по крайнім мірі думалося так... петляння стежичок, польова дорога, червоний стрімкий захід сонця, кайф... а воно затягує, щей як затягує... не вспіла приїхати додому як вже собі понавигадувала силу силенну напрямків куди б хотілось))) а хочеться як відомо завше БАГАТО!!!!
Та головне що в мене є підтримка і таке саме помішане на активності створіннячко))) Покатаємось?!

Усім активно відпочивати!!!

в'язання спицями

  • Apr. 22nd, 2009 at 9:33 PM
doggie
не хотіла ЖуЖик перетворювати в щось тематичне,
та ще й в цьому, рукодільному, напрямку, але створювати щось нове...
якось, можливо з часом...
тому, ільбо не читайте, ільбо терпіть))))


Коли є шматочок вільного часу, або просто не хочеться дивитись улюблений серіал щоб не використати такі дефіцитні хвилинки з користю, тоді починаєш вигадувати собі завданнячка. Зазвичай поєднати приємне з корисним можна вишиваючи, плетучи чи ще й гачкуючи!!! Щодо мене то я через свою велику тягу до різноманітних шарфиків вирішила таки повчитись в'язати.

Отож, я чітко знала що хочу довгого (мінімум 2 м) теплого шарфика, але нічогісінько для того не мала крім бажання перевірити себе і потішити власноручним виробом свій гардеробик.

Але інтернет то є мудра скринька де є майже всі відповіді на поставлені запитання і я почала їх формулювати і вишукувати.

1. Вибір пряжі
2. Вибір спиць
3. Вибір узору
далі буде

Велосипедик

  • Apr. 21st, 2009 at 12:29 AM
spring
6 квітня ще одна мрія здійснилась, я придбала два колесика, руль і зірочки з передачками:-) модель червоно-чорна)))
жовтенькі брюліки на колесах присутні, дзвіночок дзвонить, і вже навіть циферки набігають на компіку)))
заспокійливо цокотить якщо котитись з горбочка, і щоб тормозити не потрібно чимдуж крутити назад...
саме так, у мене появився власний транспорт - гірський ВЕЛОСИПЕД!!!
На роботу ще по звичці маринуюсь в жовтеньких переповнених залізячках, і подумки вишукую стоянку для колесного задоволення...
надумую маршрутики, шаманю гарну погоду і сочиняю нові мрії...
Ще звісно багацько всього потрібно, і "вдягнути" транспорт і підтренерувати мега щасливого власника:D
та це все пусте... головне щоб великі і рогаті бібікі розступались і не заважали ставити рекорди)))))
до зустрічі на дорогах, покащо області!!!



а мрії таки збуваються,
дяку мій Чарівничок за їх втілення.
spring
Спогади з активного минулого)))
Віднедавна збір кулєктивчиком в нас став традицією, стараємось ці зустрічі проводити активненько, і так щоб запам'яталось, не на одні пів року...
Боулінг, маленькі різнокольорово-кілограмові кульки... середина березня, і дві ковзкі доріжки...
Страйки, рахунки, це все таке відносне коли є з ким по підкидати ці кульки.. попозувати з "вушками", по вибудовувати ластівки і просто поспівати посеред нічної вулиці в димку))))
Можливо оточуючі і сприймають нас за галасливих правопорушників, але ми мирні, ну трішки з шилом і пружинками особинки)))) але так ми відчуваємо що живі і збираємо світлячки в свої колекції спогадів)))
 
дяку за світло))) 
 


"Императоры иллюзий"

  • Mar. 16th, 2009 at 2:40 PM
girls
- "Возраст... он не в теле, он где-то на самом дне души... "

- "Вечность не приемлет клятв."

- "Ты тоже... никогда не был ребенком. Ты тоже лишен родины, семьи, друзей.
- Да, ты пытался вернуться в детство. Доиграть. В лабиринтах несуществующих миров, в игре "заговор". Сейчас ты понял - это не игра. Взрослей. Нет дороги назад, потому что нет ничего позади. Не вернуться в ничто, Томми. Не спрятаться. Ты говоришь - Император ни при чем. Нет. Каждый в ответе за все. Но спросить можно лишь тех, кто взял эту роль сознательно
"


- "...равных себе не любят. Равный может стать лишь другом. Но на это нужно время."

- "Принеси все, что надо старикам ставшим юными в беседе."

- "Он не старается нас любить. Он старается просто понять. "



- "Все равны перед Единой Волей, Грей. Что стоит роскошь вашего дворца или красота наших храмов, перед Сотворившим Мир? Что значат лишние краски изображения, перед нашим даром общаться и понимать друг друга?
- Мы всегда далеки меж собой, Грей. Ты говоришь об иллюзиях. Так вино дает нам иллюзию радости, а секс - иллюзию близости.
- Тысячелетиями люди верили в то, что ни один их проступок не станется потаенным от Бога. Что праведников ждет награда, а грешников кара. Что есть рай, и есть ад. Верили - и грешили. Почему?
- Люди слабы.
- Кому это знать, как не мне, Император. Но почему человек готов променять вечное блаженство на минутное удовольствие?
- Рай далеко, Владыка. Его цветы и благодать - иллюзия по сравнению с миром вокруг.
- Так вот, Кертис обещает людям рай.

- А вы всмотритесь в их лица, Император. Изображение исчезло. Грей остался один... как всегда.
- Всмотритесь в их лица, - прошептал он. - Они все хотят быть Императорами, Владыка... - он усмехнулся пустоте, лучшему в мире собеседнику. - Императорами Иллюзий.
"



"Сверхсила не бывает доброй или злой. Она вмещает в себя все. И не в силах человеческих ее объять... можно увидеть лишь капельку бескрайнего океана. Капельку, отражающую тебя самого."



- "Боги не смеются над людьми - они просто их не замечают. Можно спорить с судьбой, отвергать законы, презирать мироздание. Но рано или поздно все кончится так - бесконечной пустотой, холодной постелью, лучом в спину. Он шел к Богу... чтобы задать единственный вопрос - "Зачем?" Зачем творился мир, где добро неотделимо от зла, где нельзя прожить день, не причинив новой боли? Зачем дана Линия Грез - которая породит миллиарды еще более
страшных миров? И в чем тогда справедливость, если каждый сумеет встать на вершину пирамиды, стать вечным Императором собственных снов - безжалостным и неуязвимым...
Можно не страшиться гнева Бога. Но нельзя не испугаться тишины.
Кей прошептал, то ли себе самому, то ли Томми, то ли бесконечному молчанию вокруг:
- Если я не стою ответа... то и ты не стоишь вопросов. В чем может быть вина... если все дозволено...
Мир вращался вокруг - не снисходящий до объяснений и обвинений."


-"-Лики прошлого стерты. Только во снах мы узнаем их сразу.
-Прошлое безвредно для нас. Но если очень стараться - то мы можем оживить его. Дать новое тело и новую душу.
-Прошлое может ударить - если мы сами этого хотим. И мы можем привыкнуть к боли - даже полюбить ее.
-Прошлое мертво. Прошлого нет. В нашей власти убить его навсегда, или просто отвернуться - или вдохнуть жизнь в тлен.
-Прошлому можно вернуть имена. Можно вспоминать его. Главное - не делать мертвое живым."





(Лукьяненко Сергей "Императоры иллюзий" )

Императоры иллюзий

  • Mar. 6th, 2009 at 11:24 AM
girls
-"Как легко принимать жертвы - и как трудно их требовать. Смерть в миллион раз честнее благородства и преданности. Смерть последняя истина, которую можно дарить и принимать. Она вершина жизни, она никогда не притворялась красивой."

- "Нельзя давать людям бессмертие, если они всего лишь звери. Нельзя делать их равными Богу - если они лишь люди. "

- "
Меняются люди. Империи вечны - даже рассыпаясь в прах они продолжают жить. Неизменными, победоносными - в кадрах хроники, в строках летописей. Меняются люди - им сложнее. Даже оставаясь бессмертными они умирают." - Кей Дач

(Лукьяненко Сергей "Императоры иллюзий" )

Profile

spring
[info]alfavita
alfavita

Latest Month

December 2009
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by [info]chasethestars